АРСЕНАЛ СТ

Професійні послуги охорони

м.Луцьк, вул.Шопена, 12, оф. 28 (центральний офіс)

0-800-408-088

Відеореєстратор (DVR) — типи та основні характеристики

     Відеореєстратор (Digital Video Recorder, DVR, цифровий відеореєстратор) — пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації.

       Відеореєстратори в є складовою частиною систем відеонагляду  як на стаціонарних на об’єктах, так і на рухомих (наприклад, автомобільні відеореєстратори).

   Залежно від поставлених завдань відеореєстратор може використовуватись для наступних завдань:

  • для відеоспостереження за прилеглою територією у приватних будинках, за відвідувачами в офісах чи магазинах;
  • для відеоконтролю касових операцій на робочих місцях касирів у магазинах (для аналізу відповідності чеків з касових терміналів та клієнтів);
  • для організації системи обліку та контролю автотранспорту на паркінгах та КПП підприємств;
  • при організації територіально-розподілених систем відеоспостереження, а також систем з єдиним центром моніторингу.

Типи відеореєстраторів

       Від типу залежить насамперед різновид камер, з якими сумісний реєстратор. За своїми характеристиками, відеореєстратори поділилися (сформували) окремі підгрупи, які мають власні назви:

  • NVR — мережевий відеореєстратор (робота лише з IP-відеокамерами)
  • HDVR – гібридний відеореєстратор (робота з аналоговими та IP-відеокамерами),
  • PC-based DVR (відеореєстратор на базі ПК)
  • DVR або Stand alone DVR (робота лише з аналоговими відеокамерами).
  • Car DVR – відеореєстратор, призначений для встановлення в автомобілях, вантажівках та інших транспортних засобах

Основні характеристики відеореєстратора

      Відеореєстратор характеризується такими параметрами, як:

  • функціональність (симплекс, триплекс, пентаплекс);
  • кількість вхідних відеоканалів та типи камер, які можна підключити;
  • сумарна швидкість запису;
  • роздільна здатність;
  • тип компресії, що використовується;
  • об’ємом записаної інформації до її перезапису;
  • можливості підключення зовнішніх накопичувачів інформації;
  • аудіо/відео виходи;
  • можливістю підключення зовнішніх пристроїв (через релейні входи/виходи);
  • можливістю роботи в мережі

Функціональність

     Цей параметр показує, скільки дій одночасно виконує реєстратор. Чим більше таких операцій може виконувати обладнання, тим простіше з ним працювати.

         За багатозадачності реєстратори поділяються на кілька категорій:

  • Simplex – одночасне виконання однієї операції (коли починається перегляд архіву, запис зупиняється).
  • Duplex – можливість перегляду архіву без зупинки запису.
  • Triplex – 3 операції одночасно (трансляція, перегляд архіву та робота по мережі одночасно).
  • Pentaplex – 5 і більше операцій одночасно (запис, локальне спостереження на одному моніторі, перегляд архіву на іншому моніторі, архівація та мережева робота).

Кількість та тип камер

      Цей параметр показує, скільки камер можна одночасно підключити до реєстратора. Зі збільшенням числа каналів зростає також і вартість обладнання.

     Для аналогових DVR і цифрових NVR в даному випадку все просто: кількість каналів відео відповідає числу відеокамер, які можна підключити до пристрою. При цьому для аналогових і цифрових (IP) камер передбачені відповідні канали.

  Для гібридних відеореєстраторів використовується формула AHD+IP – тобто використання одночасно традиційних AHD камер і мережевих IP-камер. В даному випадку перше число позначає кількість звичайних камер, друге – IP-пристроїв: наприклад, для реєстратора з гібридним режимом «8+2» означає, що дана модель може одночасно приймати сигнал з 8 звичайних на 2 ІР-камер. Кількість камер в режимі «тільки IP» також становить 10.

     Рекомендується вибирати реєстратор за кількістю каналів з запасом – на випадок придбання нових камер. Це дешевше і простіше, ніж купівля додаткового відеореєстратора.

Швидкість запису

Дана характеристика означає максимальну частоту кадрів при одночасному записі зі всіх каналів. Чим більше цей параметр, тим якісніше відео, а значить більше дрібних деталей можна побачити в кадрі. Швидкість запису вимірюється кількістю кадрів за 1 секунду (к/сек). Також, широко використовуються наступні позначення:

  • fps – frames per second – перекладається “кадрів на секунду”
  • ips – images per second – перекладається “зображень за секунду”
  • pps – pictures per second – перекладається “картинок за секунду”
Всі ці абревіатури позначають те саме, і показують скільки кадрів DVR може зберегти за одну секунду. Швидкість запису для стандарту PAL обмежена значенням – 25к/сек. Такий запис ще називають записом в реальному часі або “Real Time”, оскільки  при швидкості запису, що перевищує 24 кадри в секунду створюється ілюзія руху, і людина вже не сприймає окремі межі кадрів. Але потрібно бути уважними, найчастіше виробники вказують на DVR загальну максимальну швидкість запису при мінімальному дозволі. Наприклад, для 4-канального DVR напис 100 к/сек може означати, що DVR відеореєстратор підтримує 100/4 = 25 к/сек на кожен канал запису, і говорить про те, що даний DVR веде запис у реальному часі. Якщо ж 100 к/сек будуть вказані для 8-канального DVR, це означатиме 100/8 = 12,5 к/сек на кожен канал. Дозвіл та швидкість запису потрібно завжди розглядати в сукупності. Наприклад, запис людини, що йде зі швидкістю 25fps і роздільною здатністю CIF буде набагато менш інформативний, ніж з роздільною здатністю D1 і швидкістю 3-4к/сек.

Роздільна здатність запису

     Цей показник вказує на дозвіл, в якому реєстратор записує відео. Слід відрізняти дану характеристику від максимального дозволу, в якому здійснюється відеозапис при одночасній роботі всіх камер (всі канали).

      Чим більше максимальний дозвіл, тим вище деталізація картинки. В той же час, подібне відео займає багато місця на дисках.

       Стандартних дозволів є кілька, розглянемо з найвищого до найнижчого:

  • D1 або 4CIF – найвища роздільна здатність, інакше називається “повний кадр”, використовується для отримання запису найвищої якості.
  • DCIF — проміжна роздільна здатність.
  • HalfD1 або 2CIF — напівкадр.
  • CIF — чверть кадру.
  • QCIF – роздільна здатність, що дає жахливу картинку, але дозволяє сильно економити мережевий трафік

   Для більшості завдань цілком достатньо реєстраторів, у яких максимальна роздільна здатність становить 5 МП (2560х1920) або 6 МП (3072х2048). В найбільш просунутих реєстраторах NVR цей параметр досягає 12 МП (4288х2848). Максимальна роздільна здатність для моделей HDVR може становити 8 МП (4096х2160).

     Максимальна роздільна здатність для всіх каналів має бути не нижче Full HD (1920х1080). Відео в форматі Full HD забезпечує хорошу деталізацію. Однак для запису потрібні камери, що працюють в такому ж форматі. Іноді, для економії коштів, на менш відповідальних ділянках можна встановити дешевші відеокамери з меншою роздільною здатністю.

Об'єм записаної інформації

    Об’єм записаної інформації або максимальна ємність накопичувачів інформації, на роботу з якими розрахований відеореєстратор. Накопичувачі можуть підключатися до реєстратора використовуючи роз’єми SATA/eSATA. Роз’єм SATA використовується для підключення до реєстратора внутрішніх жорстких дисків, а eSATA – зовнішніх. Чим більше таких роз’ємів, тим більше відповідних накопичувачів може бути одночасно підключено.

       Сумарний обсяг SATA зазвичай становить 6-10 Тб. Цей параметр ділиться порівну між усіма портами (зазвичай 1-4). Тому при виборі пристрою слід врахувати, що місткість жорсткого диска не може перевищувати ємність, що припадає на окремий порт.

Аудіо / Відео виходи

   Аудіо / відео виходи призначені для трансляції аудіо / відеосигналу з камер відеоспостереження на монітор або телевізор. Це дозволяє переглядати відзняті відеозаписи. Найбільш поширені типи виходів:

  • RCA – для передачі аналогового аудіосигналу. Доповнює зображення звуком.
  • VGA-для передачі аналогового відеосигналу. Застарілий роз’єм, через який підключають до відеореєстратора окремі моделі телевізорів і моніторів.
  • BNC – для передачі аналогового відеосигналу. Застосовується в сучасному обладнанні.
  • HDMI – для передачі цифрового аудіо, відеосигналу (багатоканальний звук, відео у високій роздільній здатності).

Відмінності між DVR та NVR

   DVR та NVR відповідають за процеси обробки та збереження даних з камер спостереження. Обидва пристрої виконують ті самі функції, але при цьому призначені для роботи з різними типами відеокамер.Якщо Ви плануєте встановити систему відеоспостереження, варто знати різницю між ними. Розглянемо відмінні якості кожного з пристроїв, а також їх переваги та недоліки. Інформація допоможе у майбутньому правильно вибрати тип відеореєстратора для встановлення спостереження.

Аналоговий відеореєстратор (DVR)

DVR – це традиційніший пристрій системи спостереження. Digital Video Recorder – цифровий відеореєстратор. На основі нього будуються багато мереж спостереження з аналогових девайсів. У разі DVR відеосигнал із камер передається на реєстратор у аналоговому вигляді, де він оцифровується, кодується та записується на жорсткий диск. Сучасні відеореєстратори та аналогові AHD-камери захоплюють відео високої якості практично за будь-яких умов освітлення. При цьому варто сказати, що відеоспостереження на основі DVR часто обходиться користувачам дешевше, ніж вибір на користь цифрового аналога. Частина коштів економиться при виборі реєстратора за рахунок відеокамер. Оцифрування сигналу відбувається в реєстраторі, тому в камерах відповідний блок відсутній, що робить їх дешевшими. Крім того, необхідно додатково забезпечити живлення для DVR та відеокамер. Після підключення всіх пристроїв користувач отримує  телевізійну систему закритого контуру (CCTV). У CCTV-системах кожна відеокамера повинна безпосередньо підключатися до DVR.

Стандартний інтерфейс DVRa:

відеореєстратор DVR

Мережевий відеореєстратор (NVR)

     Мережевий відеореєстратор NVR) може працювати, з цифровими IP-камерами так і аналоговими AHD-камерами. Це дає можливість заощадити на камерах, створюючи оптимальну комбінацію з дешевших аналогових і дорогих цифрових моделей. Устаткування NVR є більш багатим функціонально та практичним з точки зору налаштування та експлуатації, ніж у системах на базі DVR.

      Відеореєстратор NVR підключається до локальної комп’ютерної мережі, через яку він отримує доступ до камер спостереження. Тут використовуються IP-камери, які самостійно обробляють дані (оцифровують та кодують зображення), а після цього передають на відеореєстратор. IP-камери використовують для передачі даних стандартний кабель Ethernet. Найбільш значущою перевагою Ethernet-кабелю є наявність технології Power over Ethernet (PoE), яка полегшує процес підключення камер. З PoE один кабель можна використовувати для передачі даних і електроживлення відеокамери, завдяки чому загальна кількість проводів зменшується. Більше того, передача даних з камери на відеореєстратор може не передбачати наявності проводового з’єднання безпосередньо між ними – пристрої повинні бути просто підключені до однієї локальної комп’ютерної мережі (дротової або Wi-Fi). Обмежень на максимальну відстань між камерою та NVR немає, адже будь-який мережевий роутер є своєрідним ретранслятором сигналу.

      При цьому системи на основі NVR надають користувачам більше можливостей. Так, сучасні AHD-камери разом з DVR здатні надати ту ж якість зображення, що і цифрові пристрої. Але частина додаткових функцій відеоаналітики зустрічається тільки в моделях NVR.

          Стандартний інтерфейс NVRa:

відеореєстратор NVR

      Ми зібрали основні переваги та недоліки кожної системи, щоб показати різницю між ними. Яка з них краща, вирішувати вам.

    Якщо у Вас виникли додаткові питання, менеджери нашої компанії завжди готові прийти на допомогу та детальніше розповісти про характеристики сучасних відеосистем, а також допоможуть підібрати відповідне обладнання.

        Звертайтеся за тел: 0-800-408-088 або скористайтеся формою зворотного зв’язку у нас на сайті.

Вам сподобалася стаття? Поділіться нею з іншими!

Facebook
Telegram
Email