| Класифікація систем доступу |
Контроль доступу - одна зі складових частин процесу забезпечення безпеки підприємства, установи чи офісу. Сучасні мережеві системи контролю доступу (СКД) по своїх можливостях можуть забезпечити необхідний рівень охорони на великих об'єктах, що містить тисячі точок доступу і десятки тисяч користувачів. Крім цього, ці системи є основою для побудови інтегрованих систем безпеки, що поєднують охоронну і пожежну сигналізацію, засоби телевізійного контролю.
По способу керування пристроями, що контролюють доступ, (двері, турнікети, шлюзи і т.д.) усі системи можна класифікувати в такий спосіб:
- автономні (локальні) - для керування одним чи декількома пристроями, що контролюють доступ, без передачі інформації на центральний пульт і без контролю з боку оператора;
- централізовані (мережеві) - для керування пристроями, що контролюють доступ, з обміном інформацією з центральним пультом, контролем і керуванням системи з боку оператора;
- універсальні, що включають в себе функції як автономних, так і мережевих систем, що працюють у мережевому режимі під керівництвом центрального пристрою керування і переходять в автономний режим при виникненні відмовлень у мережевому устаткуванні або центральному пристрої.
По кількості точок доступу і користувачів СКД можна поділити на:
- малі - одиниці точок доступу (офіси);
- середні - десятки точок доступу і тисячі користувачів (банки, підприємства, установи, готелі);
- великі - сотні точок доступу і десятки тисяч користувачів (великі промислові підприємства, аеропорти).
Автономні системи контролю доступу
Автономні системи призначені для забезпечення контролю і керування доступом в окреме приміщення.
Структурна схема автономної системи:
Така система складається з автономного контролера, що зберігає в собі базу даних ідентифікаторів і який керує роботою інших елементів системи. Як виконавчий пристрій використовується електромагнітний замок, або засувка. Для ідентифікації користувача використовуються різні типи карт із відповідними зчитувачами (магнітні, проксіміти, штрихові). Контролер працює, як правило, з одним зчитувачем на вхід (зчитувач на вихід використовується лише в особливо важливих приміщеннях); для відкриття замка зсередини приміщення звичайно використовується кнопка, або датчик руху. Для забезпечення правильності роботи всієї системи використовується датчик положення двері (магнітний гекон).
Для забезпечення нормального режиму роботи системи контролю доступу, двері оснащується доводчиком, а контролер - резервним джерелом живлення.
Типовим прикладом автономного контролера є контролер МД64, МД256 який забезпечує роботу з одним зчитувачем проксіміти картки або зчитувачем Touch Memory, що дозволяє забезпечити автономний контроль за доступом в окреме приміщення.
Автономні системи контролю доступу зі збереженням даних.
Автономні системи з збереженням даних, виконують ті ж задачі, що і системи описані вище. Єдиною відмінністю є можливість системи накопичувати всю інформацію про проходи через точку доступу (двері, турнікет) - час, дата, ідентифікаційний номер проксіміти карти чи брелка Touch Memory. Дана інформація зберігається в пам'яті контролера і може бути при необхідності відтворена. Для одержання інформації використовується спеціальне програмне забезпечення (ПО). ПО дозволяє оператору системи вирішувати такі задачі: відстеження переміщення співробітників по території, обліку робочого часу співробітників, візуально контролювати особистість власника проксіміти картки чи брелка Touch Memory.
Характерним прикладом даної системи служить контролер МД1024 із програмним забезпечення "EASY KEY".
Контролери МД1024 є перехідною ланкою до мережевих систем, тому що, можуть об'єднаються в єдину мережу, для одержання накопичених даних від багатьох точок доступу.
Мережеві системи контролю доступу
Мережеві системи призначені для забезпечення контролю і керування доступом на великих об'єктах (банки, установи, підприємства і т.п.).
Виділяють чотири характерних типи точок доступу, де може бути застосований контроль:
- прохідні;
- офісні приміщення;
- приміщення з підвищеним рівнем безпеки;
- об'єкти на вулиці (ворота, шлагбауми для автостоянок і т.д.).
Прохідні
Прохідні призначені для контролю за доступом при вході на об'єкт. У більшості випадків тут використовуються турнікети або шлюзи і, як правило, є присутнім охорона, що робить додаткову візуальну перевірку і дозволяє стежити за виникненням критичних ситуації. При великій кількості службовців виникають проблеми з пропускною здатністю, тому додатковий контроль проводиться тільки для відвідувачів.
Турнікети можуть бути на половину зросту людини, рідше використовуються турнікети з перекриттям проходу в повний ріст. Турнікети здебільшого не забезпечують фізичної перешкоди для проникнення, а служать тільки для впорядкування потоку людей і допомагають службі охорони контролювати вхід на об'єкт. Таким чином, основна їхня задача - обмежити можливість проходу кількох людей по одному допуску (ідентифікатору). Турнікети можуть бути обладнані засобами сигналізації, що спрацьовують при спробах обходу, перестрибуванні. Для цього використовуються інфрачервоні бар’єри, високочутливі датчики і т.п. Шлюзи і кабіни відносяться до пристроїв, що контролюють доступ, повністю блокуючи прохід. Вони можуть при необхідності стримати людини в точці доступу. Шлюзи застосовуються на об'єктах з підвищеним рівнем безпеки. При цьому вони часто оснащуються додатковими засобами контролю (металлодетекторами, детекторами вибухових і радіоактивних речовин і т.п.). На прохідних може виникнути потреба в телевізійному контролі. При цьому введення коду, чи зчитування ідентифікатора користувача, супроводжується введенням зображень з бази даних і з телекамери на монітор охоронця, (режим відеоідентифікації), який робить їхнє порівняння. Для підвищення рівня безпеки застосовується дворівнева ідентифікація наприклад, картка і код, картка і сканування ока.
Офісні приміщення
Як правило, у самих офісних приміщеннях потрібний невисокий рівень захисту. Тут можна застосувати електромагнітні замки і зчитувачі дистанційного типу з великою відстанню зчитування (для того, щоб службовці не виймали картки з кишені - принцип вільних рук). Як виконавчі пристрої можуть застосовуватися електромагнітні засувки або електромагнітні замки. Варто врахувати, що для їхнього нормального функціонування необхідні дверні доводчики.
Особливо важливі приміщення
В цих приміщеннях повинне застосовуватися багаторівневе встановлення особистості (не менш двох рівнів), при необхідності - з біометричною ідентифікацією і клавіатурними зчитуванням. Тут також може використовуватися принцип "доступу двох чи більш людей". Клавіатурні зчитувачі, хоча і вважаються недостатньо захищеними від різних маніпуляцій (підбор коду, спостереження), мають свої переваги, наприклад, розрядність коду може бути обрана довільно, причому код установлюється користувачем і невідомий оператору системи.
Об'єкти на вулиці
Особливість даних об'єктів обумовлена застосуванням спеціальних пристроїв, що загороджують, (автоматичні ворота, шлагбауми, противотаранні пристрої), а також спеціальним кліматичним виконанням зчитувачів і іншої апаратури для вуличної роботи. Як об'єкти контролю на вулиці може служити автотранспорт. Для цього СКД мають у своєму складі спеціальні автомобільні ідентифікатори, зчитувачі для установки під покриттям дороги, дистанційні зчитувачі.
Додаткові можливості мережевих систем
Мережеві системи контролю і керування доступом можуть забезпечувати ряд додаткових можливостей:
- збір і обробку інформації про переміщення людей по об'єкту;
- організацію й облік робочого часу;
- керування режимами роботи і автоматикою автостоянок.
Особливості мережевих СКД для малих і середніх об'єктів Контролери, що забезпечують контроль і керування доступом в одне або кілька приміщень, поєднуються в мережу (як правило на основі інтерфейсу RS-485) і підключаються до керуючого комп'ютеру.
Така побудова СКД, дозволяє оператору централізовано програмувати контролери, одержувати повну інформацію про факти і спроби проходів на всьому контрольованому об'єкті в реальному часу, оперативно блокувати/деблокувати проходи в екстрених ситуаціях. На малих і середніх об'єктах, як правило, організовують одне робоче місце оператора СКД, на яке збирається інформація з усієї системи.
При обриві комунікацій ліній чи виході з ладу керуючого комп'ютера, контролери переходять в автономний режим роботи, накопичуючи події проходів у власній пам'яті.
При відновленні комунікацій контролери пересилають усі збереженні події, на керуючий комп'ютер, забезпечуючи інформаційну цілісність роботи системи.
СКД такого типу можуть бути побудовані на основі контролерів, системи контролю доступу - AccessNet
Особливості мережних СКД для великих об'єктів
Основною особливістю побудови СКД на великих об'єктах, є організація декількох автоматизованих робочих місць (АРМ) на базі персональних комп'ютерів, об'єднаних у локальну комп'ютерну мережу. Весь персонал, що обслуговує СКД, має доступ до єдиної бази даних, що знаходиться на сервері системи. Такі системи звичайно містять АРМи: "прохідна" (з можливістю відеоідентифікації), бюро пропусків, адміністратор, черговий служби безпеки. У системі використовується кілька мереж контролерів, кожна з який підключається до територіально найближчого комп'ютера, але керування всією системою може здійснюватися з будь-якого робочого місця при наявності відповідних прав у оператора.
Побудована за такою схемою СКД може забезпечити централізоване керування на об'єкті, що містить кілька будинків, значно віддалених один від одного. СКД такого типу можуть бути побудовані на основі системи доступу -AccessNet, а також на основі контролерів інтегрованої системи безпеки - Фортеця.
СКД, як частина інтегрованої системи безпеки підприємства.
Система контролю доступу може являти собою одну з частин інтегрованої системи безпеки, установленої на підприємстві. Інтегрована система безпеки поєднує в собі комплекс технічних і програмних засобів по забезпеченню безпеки підприємства і його життєдіяльності. Інтегрована система дозволяє вирішувати наступні основні задачі:
- Керування доступом:
- захист від проникнення сторонніх людей;
- збір і обробку інформації про переміщення людей по об'єкту;
- організацію й облік робочого часу;
- керування режимами роботи і автоматикою автостоянок; - Охоронні функції:
- забезпечення охоронною сигналізацією;
- забезпечення пожежною сигналізацією;
- керування системою телевізійного спостереження; - Керування системами життєзабезпечення:
- керування електропостачанням;
- керування освітленням;
- керування ліфтами й ескалаторами;
- керування системою вентиляції і кондиціонування.